БІОЕНЕРГЕТИКА ТЕМБРУ МОВЛЕННЯ У СПРИЙНЯТТІ ДИДАКТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Юлія Сергіївна Полєєва

doi:10.32999/ksu2663-3426/2025-2-2

Юлія Сергіївна Полєєва Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0009-0000-1644-8027

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2025-2-2

Ключові слова: просодична організація, лекційний дискурс, якість голосу, енергетичний підхід до мови, дидактична взаємодія, позитивні/негативні емоції, гедонізм, дихотомія мажор-мінор

Анотація

У статті розглядається роль тембру мовлення у сприйнятті дидактичної інформації в англійськомулекційному дискурсі. Це спроба підійти до механізмів сприйняття через тембр людського голосу з біоенергетичноїточки зору, що є досить новою та міждисциплінарною темою. Енергетична перспектива в мовних дослідженняхстає особливо актуальною та навіть невідкладною в цифрову епоху, коли технології синтезованого мовленнявідтворюють структурні та акустичні параметри комунікації, але не мають автентичної біоенергетичноїякості природного людського голосу.Дослідження досліджує кореляцію між емоціями та сприйняттям мовлення через тембральні характеристикиголосу лектора, розглядаючи тембр мовлення не лише як акустичну властивість, а й як складну біоенергетичнута перцептивну категорію. У статті вводиться термін «біоенергетика тембру мовлення», який неє стандартним фіксованим терміном у лінгвістиці чи фонетиці. Таким чином, біоенергетика тембру мовленнявизначається як вивчення того, як людський організм мобілізує, трансформує та розподіляє фізіологічну енергіюдля створення перцептивної якості голосу. Вона поєднує акустику, фізіологію, психологію та комунікацію.Запропонований порівняльний огляд подано у вигляді зведеної таблиці, яка систематизує основні вимірита параметри класифікації тембру мовлення, описані у фонетичних і лінгвістичних працях. Така структурнаподача забезпечує теоретичну вагомість дослідження. Оцінка сприйняття тембру в контексті дидактичної комунікації базувалася на дихотомії мажор-мінорнийлад. Під час складного перцептивного експерименту з елементами психолінгвістичного аналізу емоційнадихотомія суб'єктивно оцінювалася за шкалою мажорний/позитивний тембр та мінорний/негативний тембр.Результати оцінювання аудиторами в рамках емоційної дихотомії підтвердили початкову гіпотезу про те, щопозитивний, мажорний тембр відіграє значну роль у сприйнятті усної дидактичної інформації. Таким чином,це експериментальне дослідження підтвердило сильну кореляцію між позитивними (мажорними) емоціямита якістю сприйняття дидактичної інформації.

Посилання

1. Бацевич Ф. С. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень : підручник. Київ : Академія, 2008. 368 с.
2. Близнюк Л. М. Система фонем сучасної української літературної мови. Артикуляційно-акустична характеристика голосних і приголосних фонем : конспект лекцій. Харків : УкрДУЗТ, 2019. 22 с.
3. Єременко Т. Є. Якість голосу мовця у реалізації риторичної стратегії англомовного лекційного дискурсу. Мова і культура : науковий щорічний журнал. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. Вип. 7. Т. II. С. 299–305.
4. Калита А. А. Фонетичні засоби актуалізації смислу емоційного висловлювання : монографія. Київ : Вид. центр КДЛУ, 2001. 351 с.
5. Кушнерик В. І. Фоносемантизм у германських та слов’янських мовах. Чернівці : Рута, 2004. 415 с.
6. Матвієнко І. С., Саранюк О. С. Гедонізм у сучасному суспільстві (філософське усвідомлення). Мультиверсум. Філософський альманах. 2015. Вип. 3–4 (141–142). С. 37–44. DOI: 10.35423/2078-8142.2015.3-4.03.
7. Мініч Л. С. Мова як енергетична система. Наукові записки. Серія «Філологічна». 2012. Вип. 22. С. 95–99.
8. Оленець С. Ю. Основні інструменти впливу провідного викладача на аудиторію. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2018. Вип. 62. С. 137–141.
9. Солощук Л. В. Вербальні і невербальні компоненти комунікації в англомовному дискурсі. Харків : Константа, 2006. 300 с.
10. Чернишук В. В. Акустично-артикуляційні характеристики українського співочого мовлення (експериментально-фонетичне дослідження) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова»; Київ, 2019. 20 с.
11. Abercrombie D. Elements of General Phonetics. Edinburgh : Edinburgh University Press, 1967. 254 p.
12. Carraturo, G., Pando-Naude, V., Costa, M., Vuust, P., Bonetti, L., Brattico, E. The major-minor mode dichotomy in music perception. bioRxiv. 2023. DOI: 10.1101/2023.03.16.532764. URL:https://www.biorxiv.org/content/10.1101/2023.03.16.532764v3. (дата звернення: 03.09.2025).
13. Esling J. H. Phonetic notations for voice quality / In Hardcastle W., Laver J., Gibbon F. (eds.) The Handbook of Phonetic Sciences. 2nd ed. Oxford : Wiley-Blackwell, 2010. P. 678–702.
14. Gobl C., Ní Chasaide A. The role of voice quality in communicating emotion, mood and attitude. Speech Communication. 2003. Vol. 40, No. 1–2. P. 189–212.
15. Goldstein E. B. Cognitive Psychology: Connecting Mind, Research, and Everyday Experience. 5th ed. Boston : Cengage Learning, 2019. 672 p.
16. Helmholtz H. L. F. von. On the Sensations of Tone as a Physiological Basis for the Theory of Music. Trans. by A. J. Ellis from 4th German ed. (1877). Repr. New York : Dover, 1954. 576 p.
17. Kalyta A. Text rhythmic system: its energetic and subliminal potentials. Linguistics Beyond and Within. 2016. Vol. 2. P. 97–110. DOI: 10.31743/lingbaw.5640.
18. Kalyta A., Klymenyuk O. Methodology of interpreting the results of the interdisciplinary lingual-and-energetic research. Cognition, Communication, Discourse. 2021. No. 23. P. 51–61. DOI: 10.26565/2218-2926-2021-23-03.
19. Kent R. D., Read C. The Acoustic Analysis of Speech. 3rd ed. San Diego : Plural Publishing, 2015. 682 p.
20. Kreiman J., Gerratt B. R. Perceptual quality dimensions of voice. Journal of the Acoustical Society of America. 2010. Vol. 128, No. 1. P. 450–457.
21. Laver J. The Phonetic Description of Voice Quality. Cambridge : Cambridge University Press, 1980. 214 p.
22. McAdams, S., Giordano, B., Siedenburg, K. Timbre as a multidimensional attribute of sound. In Springer Handbook of Systematic Musicology. ed. by R. Bader. Berlin : Springer, 2019. P. 181–197.
23. Pisoni D. B., Remez R. E. (eds.). The Handbook of Speech Perception. Oxford : Blackwell Publishing, 2005. 872 p.
24. Plomp R. Timbre as a multidimensional attribute of complex tones / In Plomp R., Smoorenburg G. F. (eds.). Frequency Analysis and Periodicity Detection in Hearing. Leiden : Sijthoff, 1970. P. 397–414.
25. Rose R. L. A Look at Lecture Discourse in the EFL Classroom. 1998. P. 1–20. URL: http://www.roselab.sci.waseda.ac.jp/resources/file/lectdisc.pdf. (дата звернення: 09.09.2025).
26. Smith A. G. Temporal Features of Voice in Connected Speech: Bioenergetic Implications. Defended PhD Thesis. Auburn: Auburn University, 2016. URL: https://etd.auburn.edu/bitstream/handle/10415/5164/Smith_Defended%20Thesis.pdf. (дата звернення: 15.09.2025).
27. Soter A. O., Connors S. P. Language as a field of energy: a critical question for language pedagogy. The Journal of Critical Questions in Education. 2017. Vol. 19, No. 1. P. 27–50. URL: https://www.academia.edu/34227827 (дата звернення: 20.09.2025).
28. Taranenko L., Schaefer S. Prosodic expression of emotional-and-pragmatic potential of a spoken English proverb. Advanced Education. 2018. No. 5. P. 169–177. DOI: 10.20535/2410-8286.135094.
29. Thagard P. Mind: Introduction to Cognitive Science. 2nd ed. Cambridge, MA : MIT Press, 2005. 384 p.
30. Town S. M., Bizley J. K. Neural and behavioral investigations into timbre perception. Frontiers in Systems Neuroscience. 2013. Vol. 7. P. 1–14. DOI: 10.3389/fnsys.2013.00088.