ВХОДЖЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В ІНШОМОВНІ СТРУКТУРИ

  • Олена Олександрівна Татьянченко Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0009-0008-0971-4479
Ключові слова: запозичення, лексична одиниця, словосполучення, мова-донор, мова-реципієнт, усталені словосполучення, неологізми, історизми

Анотація

Дана стаття розглядає проблеми лексико-семантичного та комунікативно-когнітивного розділів мовознавства, що передбачають перед усім появу іншомовних слів, висловлювань в інших мовних одиницях. Саме цей процес засвідчує загальну потребу народів в комунікативних контактах як на історичних, так і на сучасних етапах політичного, наукового, культурного життя тощо. Звісно, що лексичний аспект є найвиразнішим показником будь-яких змін мови, насамперед щодо її збагачення, її увиразнення, удосконалення, який пов’язаний передусім з розвитком певного суспільства і звідси мови як дієвого соціально-суспільного чинника. Відтак даний процес збагачення лексичного складу української мови відбиває загальну потребу народів в їхніх комунікативних контактах відповідно до політичного, соціального, наукового, культурного життя тощо. Отже лексичний аспект мови є яскравим виразником культури суспільства та його модернізації на міжнародному мовному рівні в умовах глобалізації та міжнародної співдружності. Входження та засвоєння іншомовних слів з подальшою активізацією їх в українському мовленні засвідчує загальну потребу даного процесу не лише щодо української мови а й до мови–донору, яка є щодо поставленої нами проблеми – англійською. Англійськомовні запозиченні лексеми, їх змістовно функціонально-семантичні ознаки, їх образна і духовна сутність сприяють активізації прагматичної міжмовленнєвої діяльності. Вживання запозичень мають свою історію і свої шляхи використання іншими мовами та їх асиміляцію відповідно до змісту новоутвореної конструкції та щодо умов і культури її використання. Запозичення відіграють важливу роль у житті народів, оскільки саме мова відображає сучасний стан народу, його образ і духовну сутність. Стаття містить певну кількість ілюстративного матеріалу, що підтверджує теоретичні положення даного дослідження.

Посилання

1. Енциклопедія «Українська мова» / Редкол. Русанівський В.М. та ін./ В.М.Русанівський. Київ: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, (2000). 753 с.
2. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах/ Уклад.: В. Яременко та ін. Київ: Видавництво «Аконіт», (2000).
3. Фразеологічний словник української мови у двох томах / Уклад.: В.М. Білоножко та ін. Київ: Наукова думка, (1999).
4. Зацний Ю.А., Янков А.В. Інновації у словниковому складі англійської мови початку ХХІ століття: англо-український словник. Словник / Ю.А. Зацний, А.В. Янков. Вінниця: Нова книга, (2008). 360 c.
5. Lexicon of Terms and Concepts in Public Administration, Public Policy and Political Science, – by S. Badger, M. Bejzyk r, M.Bejzyk. – Kyiv: Osnovy Publishers, (2005). 564 c.
6. The Concise Oxford Dictionary of Current English. Seventh Edition. Oxford University Press, (1982). 1740 c.
7. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови: Навч. пос. / Ю.А.Зацний, Т.О.Пахомова. – Запоріжжя: Видавництво при Запорізькому державному університеті, (2001). 243 с.
8. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад: на матеріалі англомовних перекладів української прози: Монографія / Р.П. Зорівчак. – Львів: Видавництво при Львівівському державному університеті, (1989). 216 c.
9. Коптілов В.В. Актуальні питання українського художнього перекладу / В.В. Коптілов. – Київ: Видавництво Київського університету, (1971). 132 с.
10. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов: Навч. пос. / І.В. Корунець. – Вінниця: Нова Книга, (2003). 379 c.
Опубліковано
2026-05-29
Сторінки
50-55